Де зберігати резервні копії і як їх захистити

Правило трьох копій

Зберігайте свої дані в трьох примірниках — ваш сайт і дві резервні копії — на двох різних носіях, один із яких поза сервером вашого сайту. Якщо один зникне, два інші залишаться.

Три місця, три призначення

• На сервері сайту. Зручно, щоб швидко повернутися назад після оновлення, яке все зламало. Марно, якщо впаде сам сервер.
• На вашому компʼютері. Поза сервером, за умови що ви про це памʼятаєте і як слід зберігаєте файл: у ньому весь ваш сайт.
• У вашому власному сховищі — на сервері SFTP або у сховищі, сумісному з S3 (такі пропонують багато сервісів зберігання даних). Поза сервером і без потреби про це памʼятати, якщо резервна копія вирушає туди сама.

Закрита на ключ

Резервна копія містить усе: облікові записи, замовлення, повідомлення ваших клієнтів. Забута в публічній теці, вона може бути завантажена будь-ким. Тому резервна копія має бути зашифрована, а її ключ — зберігатися окремо від файлу: інакше той, хто знайде файл, знайде й те, чим його відкрити.

А як щодо GDPR?

Якщо ваш сайт зберігає дані людей (клієнтів, зареєстрованих користувачів, замовлення), ваші резервні копії також їх містять. GDPR, зокрема, вимагає:

• мати змогу відновити дані і доступ до них у належні строки після інциденту (стаття 32): саме для цього й існує резервна копія;
• захищати їх, наприклад шифруванням (стаття 32);
• не зберігати їх довше, ніж потрібно (стаття 5): оберіть строк і дозвольте найстарішим видалятися;
• знати, де вони зберігаються: сховище за межами Європейського Союзу — це передача даних, яка має бути належно врегульована (глава V). Обирайте регіон свого сховища свідомо.

Шифрування допомагає й у разі витоку: коли викрадені дані незрозумілі для того, хто не має права доступу до них, GDPR звільняє від обовʼязку повідомляти кожну з відповідних осіб (стаття 34).